Усунення помилок, які не можна виявити в процесі ТЕР

Підхід, що базується на перекладі, редагуванні й коректурі, дозволяє досягти точності в адаптації тексту з однієї мови іншою. Водночас існує низка поширених помилок, які неможливо виявити під час перекладу матеріалів. Тестування локалізації дозволить оцінити візуальне відображення перекладених елементів, їхню узгодженість і відповідність загальному контексту.

Перевірка цілісності перекладу

Аналіз упровадження мовної версії дає змогу виявити всі компоненти, пропущені під час експорту вихідних файлів для перекладу. До них можна віднести елементи інтерфейсу, сервісні повідомлення, форми для користувачів, діалогові вікна ПЗ, метатеги й інші елементи, з яких складається завершений продукт.

Фінальний аналіз якості перекладу з погляду користувача

Усунення неточностей перед запуском проєкту в іншому регіоні робить мовні версії продукту максимально бездоганними та природними для сприйняття іноземною аудиторією. Локалізаційне тестування дозволить запевнитися в якості перекладу на 100 %. Це особливо важливо для компаній, яким потрібно підкреслити свій статус і завоювати довіру користувачів з інших країн.

Де застосовується локалізаційне тестування

Проєкти, які потребують додаткової перевірки перекладачами, як правило, відрізняються великим обсягом текстових і візуальних блоків, наявністю професійних термінів, використанням нестандартної та вузькопрофільної лексики проєкту. Багато з матеріалів вкрай складно інтерпретувати, оскільки якість перекладу контролюється виключно в текстовому форматі.

Приклади таких помилок:

• програмне забезпечення;
• мобільні й десктопні застосунки;
• сайти;
• інструкції до промислового чи медичного обладнання;
• електричні схеми складного обладнання;
• будівельні креслення.

Види локалізаційного тестування

Мовне тестування. Перевірка створених мовних версій з огляду на лінгвістичні та культурні нюанси. Кінцева мета такої перевірки — нативність тексту зображень, правильна інтерпретація стійких виразів, ідіом, гумору та інших атрибутів, що передають загальний зміст і настрій оригіналу.

Косметичне тестування. Передбачає аналіз продукту з питань візуалізації. Наприклад, тестування локалізації сайту чи мобільного застосунку на різних пристроях допомагає виявити проблеми з відображенням шрифтів, їхнім розміром, підтримкою діакритичних знаків, а також оцінити коректність розбиття тексту на рядки.

Псевдолокалізаційне тестування. Метод передбачає оцінювання готовності продукту до аналізу й редагування, а також загальні тенденції в межах мовної пари. Його використовують для виявлення проблемних сегментів і невідповідностей до початку тестування для того, щоб зекономити час спеціаліста. Наприклад, відсутність важливих файлів або суттєві відмінності в обсязі тексту після перекладу.

Матеріали, необхідні для початку лінгвістичного тестування локалізації

Стандартний пакет документів, який надає клієнт для тестування, передбачає наведене далі.

Білд проєкту

Цей термін походить від слова build — будувати. Під білдом мається на увазі сукупність вихідних елементів, що складають єдиний продукт. Як правило, замовник надає білд у вигляді папки, доступної для завантаження. Тестування локалізації передбачає обробку текстових і графічних компонентів білду.

Тест-план

Насправді це контрольний список тестування локалізації, який містить усі пункти, на які слід звернути увагу спеціалістам із тестування. Наприклад, елементи інтерфейсу, блоки з використанням незвичайної лексики, аудіоматеріали для озвучування, використання сленгу та стійких виразів.

Локалізаційний файл (локкіт)

Цей документ має містити тексти для всіх мовних версій проєкту. У процесі тестування та виявлення помилок до файлу будуть вноситися виправлення. За допомогою локкіту можна виявити неактуальні дані, а також опрацювати спірні моменти в текстах.

Скриншоти

Як альтернатива білду замовник може надати знімки екрана. Такий варіант доречний для невеликих проєктів — клієнту не потрібно витрачати багато часу на підготовку до тестування, а папка зі скриншотами компактна й зручна для завантаження.

Етапи тестування локалізації

Проведення локалізаційного тестування передбачає декілька стандартних кроків:

1. Отримання файлів і вимог від клієнта.

Якщо проєкт було переведено в агенції Kenaz, достатньо вказати основні аспекти тест-плану, що потребують фінальної перевірки. В іншому разі може знадобитися додаткове опрацювання вимог і очікувань під час проведення тестування.

2. Тестування й формування звітів.

Спеціалісти розпочинають перевірку матеріалів. Завдання кожного локалізаційного тестування — виявлення помилок (багів). Список помилок (bug report, issue report, issue tracker, issues log) — це перелік детальних рекомендацій з удосконалення вихідних файлів. Слід зауважити, що причиною лінгвістичних багів часто є не помилки перекладача й редактора, а нестача або повна відсутність контексту під час перекладу.

3. Внесення виправлень до локкіту й передача оновлених матеріалів замовнику.

Перш ніж вносити коригування, перекладачі оцінюють валідність усіх виправлень — наскільки доцільними є ті чи інші зміни. Деякі пункти баг-репорту можуть виявитися не помилками перекладу й локалізації, а обґрунтованими рішеннями. На цьому етапі відбувається комунікація лінгвістів й узгодження спірних моментів із клієнтом. Затверджені виправлення буде внесено до локкіту.

4. Регресійне тестування.

Таке тестування є повторним. Воно здійснюється після використання замовником оновленого білду для контролю внесених змін. На цьому етапі можна визначити, чи були застосовані всі рекомендовані виправлення та якого результату досягнуто в цілому. Наприклад, можна оцінити, наскільки ефективно модифіковано розмір тексту на кнопках і в пунктах меню інтерфейсу. Можливо, деякі з них слід додатково зменшити. Регресійне тестування дозволяє запевнитися в бездоганності локалізації, воно застосовується для закріплення результату первинного тестування.